НАТО пообіцяли більш активну допомогу Україні і закликали до жорсткішої відповіді на рашистську агресію 

90645_6401
[uptolike]



В Києві пройшло засідання спільної робочої групи «Україна-НАТО», на якому прозвучали заклики до активної боротьби з російською агресією на Донбасі і до тіснішої співпраці між НАТО і Україною.

Українські офіційні особи визнали, що відмова України від позаблокового статусу і повернення до курсу на набуття членства в НАТО не означає, що Київ буде негайно претендувати на вступ до Північноатлантичного альянсу.

Головною темою засідання спільної робочої групи «Україна-НАТО» стали військові реформи на Україні. Однак спочатку сторони обмінялися заявами про поточну тривожної ситуації з безпекою на європейському континенті. Головуючий з боку альянсу, заступник генерального секретаря НАТО з питань політики та безпеки Трасівулос Стаматопулос заявив, що Брюссель закликав країни-члени Північноатлантичного альянсу надати двосторонню допомогу Україні «крім підтримки, яку отримує Україна від НАТО».

Ця допомога, за словами Стаматопулос, стосується реформування та модернізації збройних сил України (ЗСУ). Заступник генсека НАТО закликав українську сторону викласти своє бачення того, як альянс «кращим способом може забезпечити таку підтримку». У відповідь головуючий з української сторони, секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олександр Турчинов підкреслив, що відновити систему колективної безпеки в євроатлантичному просторі без допомоги НАТО було б неможливо, і звернувся з закликом до НАТО «Не умиротворяти російську агресію, а зупиняти її».

Турчинов підкреслив, що допустивши військове втручання у збройний конфлікт в Донбасі, і вдавшись до анексії Криму, Росія зруйнувала систему колективної безпеки в Європі, що склалася після закінчення Другої світової війни. Ці дії Москви, на думку Турчинова, «реально загрожують не тільки України».

Коментуючи цей заклик Турчинова, науковий директор київського Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко сказав, що не варто розраховувати на те, що хтось приїде і «буде замість самої України захищати її кордони». Сушко хотів би чути «від державних діячів такого рівня» заклики надати допомогу в реформі українського військового сектору та всієї сфери оборони.

На думку експерта, саме у відсутності таких реформ криється причина низької боєздатності ЗСУ та використання тих можливостей, які на сьогодні вже має Україна. «Країна не може включитися в діючі програми через брак навченого персоналу, координації та сучасних засобів зв’язку і навичок ведення сучасного збройного конфлікту», — зазначив Сушко.

Експерт нагадав, що офіційний Київ лише з формальної точки зору повернувся до стратегічного курсу на набуття членства в НАТО, який був «авантюрно скасований Віктором Януковичем» у 2010 році. У той же час Сушко визнав, що шлях до членства в НАТО займе багато часу і зусиль, тому в найближчій перспективі говорити про вступ України в альянс не доводиться.

Ще більш виразно висловився на цей рахунок директор департаменту політики та комунікацій українського МЗС Олексій Макєєв. Виступаючи в Києві в ході дискусії «Україна-НАТО: партнерство заради єдиної і вільної Європи», дипломат визнав, що зараз Україна не готова до вступу в НАТО. «Українська політика у сфері безпеки спрямована на те, щоб досягти необхідних критеріїв, щоб претендувати на членство в НАТО в майбутньому. Не вимагати членство прямо зараз, а підготуватися до нього », — сказав Макєєв.

Олександр Турчинов запропонував країнам НАТО відновити роботу над спільним проектом українського військово-транспортного літака Ан-70, «який у перспективі буде забезпечувати потреби наших країн у стратегічні авіаперевезення». Зі свого боку помічник заступника генсека НАТО Джеймс Ши висловив упевненість в тому, що альянс може допомогти Києву в реабілітації військових, логістиці, а також у моніторингу та контролі повітряного простору країни.

Ши також закликав не обходити увагою і цивільний сектор, такі проекти, як стабілізація українських АЕС та підвищення загальної стійкості електричних мереж і трубопроводів. Він зазначив, що між Києвом і Брюсселем різко активізувалися політичні консультації, а «комісія Україна-НАТО ще ніколи не була настільки завантажена роботою».

Найбільш конкретну допомогу в ході засідання спільної робочої групи «Україна-НАТО» Києву пообіцяла Литва. Військовий аташе посольства Литви на Україну Міндаугас Квікліс заявив журналістам, що у його країни «є політична воля підтримувати Україну військовою технікою та зброєю». Він не назвав ніяких подробиць цієї угоди. А лише нагадав, що в червні для вивчення англійської мови в Литву приїдуть 20 українських військових.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *