У Казахстані будуть робити папір з Української коноплі

Папір з промислової (ненаркотической) конопель планують виготовляти у Казахстані, передає 24svit з посиланням на НВП РК «Атамекен».

«На сьогодні імпорт офісного паперу становить приблизно 100 мільйонів доларів США. Між тим при правильному використанні сировинних можливостей ми могли б випускати папір у себе в Казахстані, тим самим збільшивши надходження в бюджет, знизити безробіття і відійти від імпортозалежності», — заявив заступник секретаря Комітету обробної промисловості НВП РК «Атамекен» Батырбек Аубакіров.

За словами фахівців, Казахстан закуповує офісний папір Росії і Фінляндії, на що витрачається більше 30 мільярдів тенге на рік.

«Наша мета — створити умови для будівництва комбінату з виробництва паперу повного циклу і повністю відмовитися від сировинної залежності, — заявив підприємець Максим Скринник. — У пошуках сировини ми провели дослідження. Вивчили можливість виробництва паперу з вторсировини, але відмовилися від цієї ідеї, оскільки вона не дозволяє виготовляти папір хорошої якості. Другий варіант — папір з очерету, третій — з льону і пшениці. Але ці варіанти не підійшли з технічних причин з-за недостатності фортеці волокна. Потім у процесі дослідження ми зіткнулися з чимось особливим і навіть для мене особисто дивним на той момент. Колеги з сільського господарства підказали нам досліджувати технічну коноплі. Я не відразу сприйняв всерйоз цю ідею. Але, як показали дослідження, з коноплі можна отримати не тільки унікальну целюлозу для всього спектру паперів — від банкнотних до упаковки і офісного паперу, але і дуже хороший текстиль, а також харчову продукцію».

Скринник зазначив, що співробітники паперового комбінату вивчили світовий досвід використання конопель в промислових цілях, зустрілися з представниками бізнесу, інвесторами, державними органами та дослідницькими інститутами в різних країнах. За його словами, іноземні промисловці та аграрії розповідали, наскільки це перспективна культура. Особливо вони відзначали унікальність клімату Казахстану для її вирощування. Бізнесмен додав, що на сьогодні багато іноземні інвестори готові до співпраці з Казахстаном в цьому напрямку.

Однак, за словами глави Kagaz Shahary, для безперешкодного розвитку галузі необхідно удосконалити законодавство РК. «У першу чергу, треба змінити ставлення до цієї культури. Закон в Казахстані сприймає всі сорти конопель як наркотичні. А це не так. Є ненаркотичні сорту, якими ми і плануємо займатися. У цих сортах вміст психоактивної речовини настільки мало, що не може справляти ніякого психотропного ефекту на організм людини», — заявив Максим Скринник.

Президент Асоціації «Українська технічна конопля» Олександр Ігнатюк розповів про досвід своєї країни в даному питанні. «Українська селекція дозволила вивести такі сорти, які навіть теоретично не є соціально небезпечними», — повідомив він.

Ігнатюк також додав, що з ненаркотической конопель виготовляється близько 50 тисяч різних найменувань продукції. «Слава Богу, що у вас є зацікавлені особи, які готові працювати по виробництву паперу. Цей досвід не новий, він є в Італії, Швейцарії, Франції. Таким чином, ці країни бережуть свої ліси. Світовий ринок ненаркотической конопель за останні 10 років піднявся з нуля до декількох сотень мільярдів доларів», — зазначив він.

Заступник директора департаменту виробництва та переробки рослинницької продукції Міністерства сільського господарства РК Бахит Ільясов, в свою чергу, заявив, що його відомство не має нічого проти вирощування технічної коноплі. «Культура має великий потенціал, ми не заперечуємо його. У радянський час вона культивувалася в нашій республіці, потім з відомих причин її виробництво було зведено нанівець. Мінсільгосп однозначно «за» виробництво технічної коноплі», — сказав він.

Головний експерт управління хімічної і фармацевтичної промисловості Комітету індустріального розвитку та промислової безпеки Міністерства з інвестицій та розвитку РК Дидар Осеманов назвав конкретні пропозиції відомства щодо поправок в закон «Про наркотичних засобах». За його словами, поправки повинні звучати так: «Культивування та збирання рослин конопель, що містять наркотичні засоби ТГК — це тетрагідроканнабінол менше 0,3 відсотків, та їх використання в промислових цілях дозволяється і не підпадає під дію цього закону у відповідності з міжнародними конвенціями. Також вважаємо за доцільне виключити необхідність встановлення квоти на переробку технічної ненаркосодержащей конопель у промислових цілях і вивести з-під дії закону про наркотичних засобах поняття ненаркотической коноплі для промислових цілей», — додав експерт.

Заступник начальника оперативного-розшукового управління департаменту по боротьбі з наркобізнесом Міністерства внутрішніх справ РК Даулет Рахимбеков висловив зацікавленість в обміні досвідом з колегами з профільного відомства України в частині норм законодавства, що регулюють дане питання.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *