Ми всіх назвемо поіменно… Новий термінал, остання битва «кіборгів»: як це було (відео)

90-й батальйон, в центрі “Батя”. Фото: Ганна Івінська
[uptolike]



Ми всіх назвемо поіменно,
Всіх хто віддав своє життя!
Героїв справа не померла —
Живим немає вже вороття
Ці рядки самі виплеснулися з під пальців, коли прочитав розповідь про останній бій «кіборгів» в терміналі. Про те як хлопці мужньо билися до останнього, як намагалися врятувати тих, кого ще можна було врятувати і тих, кого врятувати було не можна. Ганна Івінська поділилася з Патріотами України тим, що довідалася від тих, хто вижив.

«Для України оборона аеропорту має таке ж значення, яке для Франції мало битва при Вальмі в 1792-му, – написав Бутусов. – І все це не дарма – жодна крапля крові. Війна триває. І те, що ми залишили руїни нового терміналу абсолютно нічого не змінює у військовій стратегії. Боротьба триває, і заради пам’яті тих, хто боровся до кінця в новому терміналі, ми будемо битися, і ми переможемо.» Це розуміння надто важливе: кожне покладене там життя – віддане не марно.

Зараз вже можна говорити про те, що з 17 по 20 січня до аеропорту висунулося три групи з 93-ї бригади, 81-й, 80-й, аеромобільних та 17-ї танкових бригад, 74-го розвідувального батальйону, 3-го полку спецназу, інженерного полку, розвідників батальйону «Донбас», розвідроти ДУК ПС.

Серед полеглих там залишилось шість бійців 90-ого батальйону 81 бригади ВДВ, двоє десантників зараз у полоні. До полону потрапив і легендарний комбат 90-ого батальйону 81 бригади Олег Кузьміних. Він не повинен був навіть перебувати поблизу аеропорту. Та офіцер так вирішив. Його хлопці залишились без підтримки в ДА, і комбат поїхав їх визволяти особисто. Вивіз, та повернувся за іншими. Його БТР підбили.

20 січня в полон потрапило 8 бійців, декільком вдалося прорватися до своїх. В Піски вийшов і “старшой” – “Батя”. Він втратив шістьох. На його очах загинув “Свобода”, доброволець та народний депутат Анатолій Чупилко. Анатолій Чупилко, позивний “Свобода”, ще живий та усміхнений. Фото: Ганна Івінська Це були прекрасні та веселі чоловіки, вони рвалися до аеропорту кілька місяців. “Свобода” – рідкісна та дуже чесна людина, невтомний борець за правду. Напередодні їхнього від’їзду гостювала у них тиждень. Тоді мені здавалося – вони будуть жити вічно. Хлопці так вміли радіти і цінувати життя в тих дивних умовах, в яких опинилися. “Батя” рвався на передок, “Свобода” відстоював права бригади, якої на папері не було, і це означало, що офіційно їх там також не було. За місяць до загибелі Чупилко дав розгорнуте інтерв’ю телебаченню, і 28 грудня частина потрапила в ефір ІCTV. Він не хотів показувати на камеру лице, але ось на останніх знімках – він з усіма своїми товаришами разом.

З АДу дивом – вибрався офіцер Андрій “Рахман”, важки рани лікують в одному з тилових госпіталів. 15 січня “Рахман”заступив на бойове чергування на терміналі, де перебувало ще декілька офіцерів зі своїми підрозділами. Українці тримали кругову оборону на п’ятачку 15х15 м біля крайнього до вишки рукава будівлі. Росіяни влаштували потужний вибух перед нашою наріжною у всіх відносинах позицією, а потім з підвалу підірвали підлогу прямо під цим п’ятачком 15х15. Ще живі хлопці посипалися в провалля.

“Рахман” з групою «кіборгів», які ще залишалися на ногах, з боєм відійшов на інший об’єкт, зайняв кругову оборону і покликав на допомогу. Він зміг “докричатися” до однієї “мотолиги” (легкі броньовані тягачі, з люками зверху і ззаду).

Командир пішов “мотолигою” збирати своїх. Однак його підбили, тягач перекинувся і загорівся. Єдиний доступний люк заклинило, але “Рахман” вибрався. Обгорілий, контужений, осліпший на праве око, з поламаною лівою кистю, з непрацюючою правою рукою, він все ж таки дістався до своїх.

Дивом вибрався і “Батя”, з контузією. В той день він втратив бійців, які були в його підпорядкуванні.

Кожне життя – не намарно залишене там…


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *